Храми міста Тбілісі

Тбілісі – багатонаціональне грузинське місто з величезною кількістю церков та храмів. Тут знаходяться не лише чудові стародавні православні церкви, а й велична мусульманська мечеть “Джума”, і пара просторих іудаїстських синагог.

На жаль, у нас було замало часу відведено на Тбілісі, внаслідок чого оглянути вдалося лише невелику частину храмів міста. Хоча, це напевно і на краще, адже ми обов’язково повернемося, щоб доповнити інформацію, що не вистачає, і краще пізнати Тбілісі.

Столичні храми здалися нам одними з найкращих грузинських церков. У них було затишно, спокійно та умиротворено. Особливо сильне враження справив собор Святої Трійці або Цмінда Самеба, як часто називають його місцеві.

Про всі храми, які нам вдалося відвідати в Тбілісі або дізнатися про них щось цікаве, ми поговоримо в цій статті.

Хачкар перед вірменською церквою Ечміадзін. Усередині храму затишно, тихо та спокійно. Рекомендуємо до відвідування.

Єдину мечеть Тбілісі дуже добре видно з фортеці Нарікала. Вона відрізняється від подібних будов своїм незвичайним виглядом. Поруч із мечеттю розташовані сірчані лазні.

Дуже гарний та незвичайний храм Цмінда Самеба може похвалитися своєю “поверховістю”. Собор є найвищим у Грузії та третім за висотою у світі православним храмом.

Церкви та храми столиці Грузії

У місті є дві діючі вірменські церкви: Сурб Геворг та Нор Ечміадзін. Обидві приємні для відвідування і заслуговують на окрему увагу туристів.

Церква Ечміадзін стала одним із перших храмів, відвіданих нами у Тбілісі. Згідно з історичними даними, її збудували на початку XIX століття “вимушені” вірменські емігранти з міста Ечміадзін (звідси і назва будівлі). Головною дійовою особою у зведенні церкви прийнято вважати мецената вірменського походження, що мешкав у ті часи на території Тифлісу (раніше так називався Тбілісі), Таїранця.

Довгий час після побудови храм не мав купола і міг похвалитися хіба що невеликою дзвіницею. Пізніше його ґрунтовно реконструювали, додавши цей важливий елемент церкви. Починаючи з 2006 року, Нор Ечміадзін реставрують за рахунок аргентинських переселенців.

У храмі є три входи, а збоку видніється хачкар – пам’ятник із зображенням хреста. Якщо говорити коротко, то в церкві нам дуже сподобалося, а якщо ще й лаконічно: гарно, просторо, гостинно. Усередині храму дозволили не лише фотографувати, а й знімати.

Дістатись церкви легко: вона знаходиться буквально за сотню кроків від станції метро “Авлабарі”, на вулиці Армазі, 20. Також до неї можна під’їхати громадським транспортом. Підійдуть номери автобусів: 2, 25, 37, 39, 43, 46, 91, 122. Зупинка називається “Авлабарі”. Храм відкритий з 7:00 ранку та до 21:00 вечора.

Церква Сурб Геворг розташувалася у старій частині міста Тбілісі, на правій стороні річки Кура по вулиці Самгебро, 5. Храм вважають одним із найдавніших серед вірменських церков столиці. Його будівництво датують XIII століттям і припускають, що зведенням займався заможний купець Умек (згідно записів у старій газеті).

Храм великий і місткий, за класифікацією вважається купольним залом. У XV столітті в одній із частин церкви з’явилася дзвіниця з ротондою.

Трохи згодом, коли Грузія частково потрапила під вплив персів, про храм на довгий час “забули”. У другій половині XVIII століття церкву Сурб Геворг повертають вірменам. Через 25 років, у 1795 році храм піддається розоренню та спаленню всередині.

У 2009 купол церкви впав, пошкодивши при цьому вівтар. Через 3 роки над храмом стало красуватися нове, блакитне склепіння, що радує і досі гостей і жителів Тбілісі. Нещодавно церкву знову реконструювали. В результаті прибрали зовнішню штукатурку, а всередині знайшли інші шари розпису.

Храм Сурб Геворг – чудовий витвір мистецтва. На даний момент він є кафедральним собором Єпархії Вірменської Апостольської церкви в Грузії. Зсередини стіни храму практично по всій висоті покриті чудовими фресками різних часів та авторів. Примітно, що раніше на території церкви знаходилася майстерня, де переписували рукописи.

Дістатись до храму Сурб Геворг найпростіше пішки, під час підйому або спуску до фортеці Нарікала (якщо Ви не їдете на канатній дорозі). До речі, саме з цитаделі церква та її яскравий купол видно дуже добре.

Собор Святої Трійці або Цмінда Самеба, як прийнято називати його в Тбілісі, не тільки найновіша і найбільша, а й найвражаюча церква столиці. Збудували її у 2002 році, у 2004 освятили, а зараз продовжують вести внутрішні роботи. Церква відома у всій країні як головний кафедральний собор грузинської православної церкви.

Територія храму просто величезна. На ній, крім церкви, розмістилися безліч будівель: від симпатичної та незвичайної дзвіниці до зоокуточка та пасіки. Оскільки все в храмовому комплексі цікаве та нове, радимо вирушати до собору Святої Трійці раніше, до його відкриття (приблизно з 9:00 до 20:00).

Церкву видно практично з будь-якої точки міста. Дістатися можна громадським транспортом. Підійдуть маршрутки під номерами: 91 та 122. Зупинка називається “Самеба”. Як варіант – покататися на метро до станції “Авлабарі”. В останньому випадку Вам необхідно буде трохи прогулятися вгору по схилу.

Більш детальну інформацію про собор Святої Трійці читайте у нашій окремій статті: Чим примітна Цмінда Самеба і чому її обов’язково варто відвідати, якщо Ви завітали до Тбілісі?

Так виглядає дзвіниця, розташована на території собору Святої Трійці у Тбілісі. Нам удалося навіть забратися на неї. Щоправда, до головного дзвону храму дорогу було закрито.

Через головні ворота собору проходить основна частина туристів та місцевих жителів. За собором є ще одна брама, менш грандіозна і помпезна.

Ліворуч від храму, в районі дзвіниці, є невеликий зоокуточок з лебедями та павичами.

Успенська церква або храм Метехи, що розташовуэться на скелі над річкою Кура, встиг багато пережити і побачити. Спочатку на пагорбі ще в V столітті височів замок і храм засновника Тбілісі, Вахтанга Горгасалі (і зараз, під церквою, можна побачити пам’ятник мудрому цареві). Під час нападу монгол, у 1235 році, Святиня була знищена. Наприкінці XIII століття церкву заново відбудували, використавши квадратні кам’яні брили. А у XV столітті її знову зруйнували перси.

Знову звели храм у XVI столітті, а з другої половини XVII і практично до середини XVIII століття йому судилося прожити важку долю порохового складу. Лише у 1748 роцы за наказом царя Іраклія II церкву відновили (стіни та купол). Саме у такому вигляді вона дійшла до наших днів.

На початку XIX століття поряд із храмом були побудовані тюремні каземати на місці знищених фортечних мурів. З приходом радянської влади зносять місця ув’язнення, залишаючи храм Метехи у спокої. Щоправда, ненадовго.

Сам Берія мав намір зрівняти церкву із землею. Проти цього задуму у 1937 роцы виступив талановитий грузинський художник Дмитро Шеварнадзе, який зумів відстояти храм, за що й поплатився своїм життям.

З 1966 по 1967 роки навколо церкви відбуваються зміни: територію упорядковують, ставлять кінний пам’ятник Вахтангу Горгасалі. А у 1974 роцы всередині храму облаштовується молодіжний театр. У цей час було повністю прибрано перегородки, поставлено сцену та обладнано зал для глядачів на 100 осіб. Церковні повноваження було передано храму у 1988 році. Він є чинним і працюючим з того часу і до сьогоднішнього моменту.

Територія церкви дуже приємна, тіниста, доглянута та затишна. Тут часто можна побачити парафіян. З майданчика за церквою добре видно річку Кура та стару частину Тбілісі. Варто згадати, що зараз храм Метехи офіційно вважається пам’яткою культури Грузії.

Дістатися Успенської церкви можна на метро (станція “Авлабарі”), громадським транспортом (автобуси під номерами: 31, 44, 50, 55, 71, 80 і 102) з зупинки “Площа Європи” або пішки – прогулятися Спуском Метехі. Відкрито храм щодня з 9:00 до 17:00.

Церква Кашветі або храм Святого Георгія – невелика православна церква, єдина, що залишилася на головній вулиці міста, проспекті Руставелі, 9. Усередині завжди є парафіяни незалежно від дня тижня. Що особливо “підкуповує”, так це надзвичайно приємна церковна атмосфера, що панує всюди на території храму.

Споруджена на місці старої церкви (на цьому ж місці з 1753 розташовувалася незвичайна для Грузії тих часів церква, в архітектурі іменована як тетраконх), Кашветі зуміла завоювати любов і визнання не тільки туристів, але і жителів Тбілісі.

Будували її загалом 6 років – з 1904 по 1910, зробивши схожою на стародавній храм Самтавісі. Спонсорами виступили кілька знатних сімей та грузинські підприємці. Найцікавіше, що будівництвом та оформленням храму займався міжнародний колектив, що складається з німця (архітектор), італійця (будівельник) та братів-грузин (різьбярі по каменю). Розписували церкву набагато пізніше, через 35 років після побудови. Фресками, які і зараз можна побачити у храмі, займався Ладо Гудіашвілі.

У складні для грузинської церкви часи, коли радянський уряд ліквідував релігійні об’єкти, храм Кашветі ледь встояв завдяки своєчасному зверненню одного з майстрів, який займався будівництвом, до свого друга.

Церква Святого Георгія розташована навпроти колишньої будівлі парламенту Грузії, тому 1989 року, під час розгону мітингу, їй довелося дати притулок у своїх стінах пораненим. А в 1991 році на території храму і зовсім відбувалися страшні речі – вівся обстріл парламенту.

Дістатися церкви Кашветі можна пішки, автобусом чи метро. Відповідні номери маршруток: 4, 6, 10, 14, 20, 23, 31, 33, 37, 42, 46, 61, 80, 87, 88, 92, 95, 103, 106, 112, 124; 14 зупинка так і називається “Церква Кашветі”. Відповідна станція метро називається “Площа Свободи”. Храм відкрито з 9:00 до 19:00. Обов’язково зверніть увагу на чудовий розпис вівтаря.

Сіонський собор або в народі Сіоні добре видніється з вежі Нарікала і під час підняття на неї. Храм цей дуже стародавній і має свою унікальну історію. Назва церкви – данина Успенському храму на горі Сіоні в Єрусалимі.

На місці нинішнього собору ще в VII столітті була церква, яку безжально зруйнували араби. Пізніше, приблизно через 400 років її відбудували заново. До 1817 Сіоні багато разів піддавалася “загибелі і воскресінню”. Так, в 1236 церкву знищили хорезмійці, в 1522 – шах всього Ірану, а в XVII столітті шах Персії, Аббас. Але найбільш нищівними для Сіоні виявилися землетрус у 1668 році і руйнівна пожежа в 1795 році, влаштована шахом Персії, Ага-Мухаммед-ханом.

Нинішній образ собору є збірним відображенням його життя та стійкості, віри в нього людей, які працюють над відновленням храму. Вважається, що сучасного вигляду церква набула у 1710 році, коли її стіни покрили туфом. У другій половині XIX століття храм перетворився і наповнився новими фресками (замість згорілих у 1795). Наприкінці ХХ століття Сіоні реконструювали. На території храму розташовуються одразу дві дзвіниці: перша датується XV століттям (була зруйнована і відбудована в XX столітті), а друга, більш нова і “сучасна”, створена в 1812 році.

Собор особливо ціниться у Грузії своєю унікальною реліквією – хрестом Святої Ніно з виноградної лози і скріплений її волоссям. До 2006 (появи Цмінда Самеба) Сіоні був головним кафедральним собором.

Відвідати храм можна щодня, з 9:00 до 17:00. Знаходиться він у старій частині Тбілісі, на вулиці Сіоні, 3. Неподалік церкви є зупинка громадського транспорту. Підійдуть номери автобусів: 31, 44, 50, 55, 71, 80 та 102. Зупинка має однойменну назву з храмом, “Церква Сіоні”.

Є на території Тбілісі і мечеть “Джума” або “П’ятнична” мечеть, єдина, яка збереглася в місті. Збудували її ще у першій половині XVIII століття османи, і невдовзі, буквально за кілька років, зруйнували перси. Починаючи з 1846 і по 1851 мечеть ретельно відновлювали, а вже в XIX столітті знову знищили. Після цього будинок молитви звели знову і в такому вигляді він дійшов до наших днів. За свою історію мечеть вже двічі реставрували: перший – у 1998 та другий – у 2016 році.

Цікавий факт: у мечеті мирно уживаються шиїти та суніти, а сам будинок молитви стоїть поряд із православною церквою, синагогою та вірменським храмом. Всередину мечеті ми не заходили, але зовнішній вигляд нас вразив. Будівля кожному припадає до очей своєю незвичністю та оригінальністю.

Знаходиться мечеть на схилі біля сірчаних лазень, на вулиці Ботанічній, 32. Від зупинки громадського транспорту потрібно буде ще кілька хвилин прогулятися углиб міста. Відповідні номери автобусів: 31, 44, 50, 55, 71, 80 та 102, назва зупинки – “Абанотубані”.

Про церкву Святого Миколая, що знаходиться біля фортеці Нарікала, відомо зовсім небагато. Звели храм у XIII столітті. Але використовувався він за призначенням лише до моменту вступу Грузії до Російської імперії, коли поступово в церкві припинилися служби та собор перетворили на пороховий склад. Продовжувалась руйнація будівлі до 90-х років минулого століття. За дивним збігом обставин у колишню церкву потрапила блискавка і було вирішено повернути храму його первісний образ. Сучасний собор Святого Миколая зберіг у собі небагато від стародавнього – лише невеликі частини у стінах. Всередину можна вільно зайти та озирнутися. Перед храмом є необхідний “інвентар”, якщо ви одягли занадто коротку спідницю або прийшли у кофті з декольте. Дістатися можна пішки, гуляючи старою частиною міста або за допомогою канатної дороги.

Велика Тбіліська синагога – простора будівля, побудована з цеглини на початку XX століття вихідцями з міста Ахалцихе. Знаходиться у старій частині міста, на вулиці Коте Абхазі, 45. На території синагоги влаштовані лавочки, всередині – затишно, красиво та гостинно, є заклад із кошерною їжею. Жодних перипетій із будівлею не відбувалося, її нещодавно відреставрували. Якщо Ви бажаєте відвідати синагогу, варто врахувати, що по суботах вона закрита. Дістатись найпростіше пішки або автобусом під номерами: 31, 44, 50, 55, 71, 80 і 102, зупинка “Церква Сіоні”. Далі доведеться трохи прогулятися вулицями міста.

Фото з храмів Тбілісі

Найцікавіші та найвдаліші, на наш погляд, фото з храмів Тбілісі:

Вірменська церква Ечміадзін у Тбілісі – одна з тих, що полюбилися нам. У ній дуже світло та приємно перебувати. Храм завжди відкритий для відвідувачів.

А ось у вірменському храмі Сурб Геворг туристам важко відірватися від фресок, якими практично повністю прикрашені стіни. Виглядає це справді вражаюче.

З усіх боків храм Цмінда Самеба виглядає чудово та вражає своїми габаритами. Найчастіше потрапити до собору можна з бічних дверей наземного або умовно підземного поверхів.

Найцікавішим у храмі Метехі мені видався високий купол із невеликими віконцями. До речі, в самій церкві навіть у сонячний день темно і прохолодно.

У храмі Метехі скромно, тихо, нелюдно. Відчувається його старина і важливість для багатьох парафіян: поруч із церквою в день нашого відвідин було багато паломників.

Ще на підході до головної православної церкви Грузії, собору Святої Трійці помітний колосальний розмах будівель: парк з лавками, акуратні клумби, симпатичні будівлі.

Територія церкви Кашветі досить скромна, натомість одразу за храмом притулився чудовий парк, де можна сховатися від сонця.

Біля мечеті Джума розташовано безліч цікавого: сірчані лазні, водоспад (за поворотом), різноманітні кафе та ресторани.

Карта Тбілісі та найбільш популярних храмів

Для Вашої зручності та можливості швидко зорієнтуватися у місті ми нанесли на карту Тбілісі вказані у статті храми. Карту можна збільшити, натиснувши по правому верхньому прямокутнику. Храми підписані, практично кожен значок має фотографію для візуального запам’ятовування.

Корисні посилання та цікава інформація про Тбілісі:

• Одне з найцікавіших міст Грузії – Тбілісі.
• Що рекомендується подивитися туристам в Тбілісі?
• Їжа в Тбілісі: де поїсти і скільки це буде коштувати?
• Проживання у столиці Грузії. Добірка непоганих готелів та квартир у Тбілісі.
• Куди поїхати із Тбілісі? Варіанти екскурсій, ціни та відгуки.
• Оренда автомобілів в Грузії. Що варто знати і де найкраще орендувати авто у Тбілісі?
• Скільки коштуватиме відпочинок у Тбілісі? Основні ціни у столиці.