Церкви і храми Батумі: опис, фото і відео

ПОКАЗАТИ ЗМІСТ

Досить тривалий час Батумі перебував під правлінням імперії Османа і східні мотиви частково залишилися в нинішньому вигляді курорту. Сусідство з Туреччиною внесло свої корективи у мірне життя міста. І все ж Батумі, як і вся Грузія в цілому, є християнським регіоном, в якому мирно співіснують різні релігії.

Основна частина храмів — це, звичайно ж, православні церкви, але є в місті і синагога, і єдина мечеть, що збереглася з колись існуючих трьох. Люди, що населяють Батумі, відносяться до різних національностей. Кожну з них постаралися вшанувати та спорудити їй відповідний храм. Ми побували практично у всіх особисто і в сьогоднішній статті не тільки поділимося своїми враженнями, але й розповімо їхню історію.

Різноманітність храмів на території Батумі

Почнемо з найзагадковішого та важкодоступного храму — Святої Трійці, що розташувався на горі Самеба. Церкву чітко видно з набережної міста (тієї частини, що знаходиться біля морвокзалу) та з оглядового майданчика на горі Ферія (кінцевий пункт канатної дороги “Арго”).

Дістатись храму найпростіше на машині або таксі буквально за 30 хвилин. Оренда авто в Грузії — вигідний та безпечний варіант, зможете заощадити, якщо плануєте відвідати й інші визначні пам’ятки. Єдиний момент – паркування перед храмом немає. Машину можна залишити поряд з будинком місцевих за символічну плату в 1 ларі. Таксі з доставкою в дві сторони і з урахуванням очікування коштуватиме приблизно 20 ларі.

До району церкви ходить і громадський транспорт. Зупинки дві: одна знаходиться навпроти нижньої станції канатної дороги (звідти можна поїхати і в ботанічний сад), а друга — в районі Batumi Plaza. Відмінною особливістю між ними є той факт, що в першому випадку Вам доведеться підніматися досить довго по схилу від місця висадки пасажирів.

Насправді храм Святої Трійці з околицями Батумі виглядає як розмита точка на горі. Багато наших знайомих стверджують, що дістатися до нього все ж таки варто.

Вказати конкретний номер маршруток (начебто №55, нагадують звичні всім Богданчики) проблематично, бо, на жаль, саме у храмі Святої Трійці нам побувати не вдалося.

Історія церкви дуже заплутана та “темна”, про неї мало що відомо. Заснували храм давно – приблизно у другій половині позаминулого століття. Пізніше, за правління радянської влади, церкву використовували не за призначенням, а як господарську споруду. 1947 року храму повернули відібрані у нього повноваження. А вже в 1976 році його було зруйновано внаслідок пожежі. За короткий період храм Святої Трійці відбудували (за наказом найвищого органу православної церкви) і з 1979 року він почав повноцінно функціонувати, хоча відновлювальні роботи велися паралельно ще довгі роки.

У наш час церква і територія, що її оточує, виглядає дуже привабливо і “сучасно”, в ній як і раніше проходять богослужіння. Нещодавно її знову реконструювали. Місцеві та туристи із задоволенням відвідують храм (з 9:00 до 18:00, у сезон можливі зміни). З майданчика перед церквою відкриваються чудові краєвиди на Батумі та околиці.

Якщо плануєте поїхати до храму, зверніть увагу на  свій зовнішній вигляд, а саме на скромний відповідний одяг. У жінок обов’язково має бути покрита голова, одягнена довга спідниця, закриті плечі та область декольте. У чоловіків — довгі штани (не шорти) та бажано сорочка. Якщо Ви про це не знали – не страшно, перед храмом знаходяться стійки з хустками, якими можна тимчасово скористатися.

Всередині католицька церква Святого Духа виглядає дуже скромно, але цілком привабливо.

Католицька церква Святого Духа, що влаштувалася на околиці міста на вулиці Гогебашвілі, 54, була збудована нещодавно, на рубежі минулого та нинішнього століття. Храм виглядає дуже оригінально, нагадуючи химерні церковні будови Південної Америки. Величезні вітражі, що займають більшу частину будівлі, є одночасно і прикрасою, і сприяють відчуттю затишності, коли перебуваєш усередині. Великий двометровий хрест на даху, вкритий сріблом – головна особливість храму. Вхід до церкви доступний усім охочим. Особисто нам у храмі сподобалося. Ми були єдиними парафіянами і встигли добре розглянути скромне оздоблення церкви. Усередині дуже тихо, світло та спокійно. Стіни прикрашені кількома іконами, стеля над вівтарем трохи розписана.

А от у мечеть “Орта Джаме” ми так і не ризикнули зайти, оскільки того дня біля неї було надто багато віруючих. Стоїть будівля молитви у старій частині Батумі, на вулиці Кутаїсі, 33. У цьому районі міста знаходяться турецькі заклади та переважно живуть мусульмани. Поруч із мечеттю є крихітний парк, а через квартал – відомий магазин одягу Waikiki.

Мечеть спорудили за часів турецького правління, у 1866 році. Вона стала третьою у місті, а через те, що розташовувалася між двома іншими, його так і назвали “Орта Джаме”, що означає “середній”. Відчутний внесок у розвиток і будівництво внесла мама відомої в аджарському краї людини, що займається розвитком країни. З 1932 по 1946 року “Орта Джаме” простояла закритою.

Ми трохи не вгадали з днем відвідин мечеті. У п’ятницю у всіх неробочих мусульман у храмі відбувається колективна молитва.

Майже наприкінці минулого століття мечеть зазнала ґрунтовного ремонту. В результаті її прикрасила вишукана башта-мінарет, яка тепер видніється з багатьох точок Батумі.

На даний момент, мечеть “Орта Джаме” — єдина, що залишилася в місті. Ззовні нагадує двоповерховий будинок, виконаний у східному стилі. При мечеті функціонує школа, де діти вивчають історію своєї релігії та Коран.

В інфоцентрі Батумі ми спеціально запитували про відкритість цього будинку молитви для туристів. Як нам пояснили, зайти в мечеть можна, але з деякими нюансами: жінкам, наприклад, відведено окрему кімнату і щоп’ятниці у мусульман відбувається колективна молитва.

Кафедральний собор Пресвятої Богородиці також має свою непросту історію. Звели храм трохи більше ста років тому, у 1903 році, завдяки пожертвуванням місцевих та великої допомоги впливового власника нафтових компаній. Так у місті з’явилася перша католицька церква. Щоправда, невдовзі після Жовтневої революції собор перетворився на адміністративну установу і тривалий час був “окупований” більшовиками. У 1937 йому було завдано відчутних збитків. І лише 1989 року храму разом із початковим виглядом після тривалого ремонту повернули законний статус. І навіть більше, церкву освятили та проголосили православним кафедральним собором. Так храм із католицького перетворився на православний із легкої руки вищих священнослужителів.

У променях вечірнього сонця собор Пресвятої Богородиці в Батумі виглядає приголомшливо монументально.

Собор Пресвятої Богородиці напрочуд красивий, великий, але разом із цим затишний. Будівлю будували та прикрашали фахівці, запрошені з Італії. Їхньою майстерністю захоплюються й досі.

Вважається, що при зведенні храму умільці скористалися химерним каменем, здатним змінювати колір залежно від погоди. У нішах по обидва боки від входу знаходяться скульптури Святих, ймовірно, апостолів Андрія Первозванного і Симона Кананіта.

Собор настільки незвичайний і прекрасний, що в 2011 році його внесли до списку об’єктів культурної спадщини Батумі.

Ми не змогли залишитись байдужими і теж відвідали храм. Усередині досить просторо і віє давниною. Особливо радимо звернути увагу на розписані вікна церкви. Деякі частини собору потребують ремонту, але в цілому він чудовий. Адже не дарма саме храм Пресвятої Богородиці багато хто вважає найкращим у Грузії. До того ж, на його території знаходиться невеликий парк і питний фонтанчик. Тут можна тихо посидіти на одній з лавок і подумати про щось своє, особисте та потаємне. Обов’язково рекомендуємо це місце для відвідування всім туристам. Щоб знайти собор потрібно прогулятися до перехрестя вулиць Тавдадебулі та Зубалашвілі. Поруч із храмом розташовується величезний парк.

Закінчення будівництва синагоги у Батумі 1904 року схоже невипадково збіглося з радісною подією життя російського імператора Миколи II — народженням довгоочікуваного спадкоємця. На прохання євреїв, 1899 року государ особисто дав добро на спорудження юдеями власного релігійного будинку, в якому вони обіцяли молитися про його нащадків.

Батумська синагога виглядає просто приголомшливо. Усередині, як і ззовні, в ній є чим помилуватися.

Невдовзі, з приходом радянської влади, синагогу перетворили на місце тренувань спортивного клубу, геть начисто забувши про повагу до будівлі. Наприкінці 90-х минулого століття релігійний будинок після ґрунтовної реконструкції знову відновив свою діяльність.

Подейкують, що синагогу створювали за прикладом гаазької та амстердамської. Цілком можливо, адже всередині і ззовні вона справді прекрасна.

Цілком несподівано для нас синагога справила позитивне враження від її відвідування. Білі стіни, акуратні лавочки та стільці під стіною, небесно-блакитна стеля… Якщо будете в районі вулиці Важа Пшавела, 33, не полінуйтеся та зайдіть у синагогу (вхід із двору). Швидше за все, вона і Вас не залишить байдужою.

Церква Святої Варвари менш відома і скромніша в порівнянні з рештою храмів міста. Її долю визначив сам імператор Олександр III, наказавши 1888 року спорудити церкву поруч із військовим госпіталем. У 1906 році храм був освячений, а незабаром переданий у розпорядження служивих.

Раніше церква складалася з двох будівель, що з’єднувалися арочним проходом. Нині вони просто стоять окремо.

Під час руйнування шпиталю у 1996 році, главою Аджарського краю було прийнято рішення створити нову церкву. З 1997 року храм став повністю самостійною будівлею.

Нині церква Святої Варвари є невеликою прямокутною будівлею з кількома іконами всередині. Поруч знаходиться ще одна її частина, з якою раніше храм був пов’язаний арочним переходом.

Дзвіниця, що значиться в багатьох джерелах, на даний момент відсутня. Щиро сподіваємося, що у найближчому майбутньому церкву відреставрують і вона знову заблищить у променях батумського сонця. Знайти храм можна на проспекті Руставелі, 26, неподалік готелю Шератон.

Перша вірменська Апостольська церква була побудована в далекому 1873 році і була дерев’яною конструкцією, яку через 12 років знищили. Замість неї, у 90-х роках ХІХ століття спорудили храм, який і нині радує гостей та мешканців Батумі. Кошти на церкву Святого Христа Всеспасителя збиралися віруючими, а будівництвом займався талановитий архітектор, австрієць за походженням.

З 1930 по 1992 р. у стінах храму був спочатку склад (до 1959 року), а потім обсерваторія. Свою справжню функцію церкви їй повністю повернули лише в 1995, хоча аж до 2000 в ній велися відновлювальні роботи.

Перед вірменською церквою Святого Христа Всеспасителя розташована парковка, де Ви зможете залишити свою машину.

Храм успішно витримав випробування часом і тепер гарно та гармонійно вписується у навколишній ландшафт. На чистій та доглянутій території розташовуються два хачкара (вірменські пам’ятники) та “особлива” магнолія, посаджена, нібито, самим Айвазовським.

Усередині церкви симпатично та затишно, прикрасою служать нечисленні ікони на стінах. У 2010 році у храмі навіть побував президент Вірменії Серж Саргсян.

Церкві Святого Христа Всеспасителя належать недільна школа, пара музичних гуртків та юнацький центр. Знайти храм Ви зможете на вулиці Гамсахурдія, 25

Церкві Святого Миколая довелося зазнати, мабуть, найбільших змін за час свого існування. Храм почали створювати ще 1865 року, після того, як отримали згоду на його будівництво від одного з турецьких губернаторів, під чиїм керівництвом на той момент був Батумі. Головним архітектором церкви виступив австрієць. До 1871 храм був повністю готовий, за винятком маленької деталі — в ньому був відсутній дзвін. Ось таку “підлянку” влаштувала турецька влада для православних міста. Будівництво проводилося за гроші віруючих, на власній землі, виділеній під цю благу мету головноуправляючим Батумі, Іллєю Єфреміді.

Через сім років, а саме у 1878 році, до церкви було привезено та встановлено головний атрибут — дзвін. З 1894 по 1898 у храмі успішно функціонувала чоловіча та жіноча церковно-парафіяльна школа, був організований хор, що славиться по всьому Батумі. Аж до спорудження собору Пресвятої Богородиці, церква Святого Миколая була кафедральною. У 1920 році при храмі в невеликій кількості було випущено спеціальну валюту, яка дозволяє користуватися церковними послугами. На жаль, донині практично нічого не збереглося (за винятком кількох дрібних монет). Приблизно в цей час церква отримала в дар три ікони: Святого Миколая, Пресвятої Богородиці та Святого Георгія від греків з острова Хіосі.

Територія церкви Святого Миколая в Батумі дуже зелена та доглянута. Усередині храму спокійно та приємно перебувати, можна поставити свічки або помолитися.

У 30-х роках минулого століття храм закрили, забравши при цьому всю церковну літературу до музею. Завдяки деяким особам вищого суспільства Батумі та особистому проханню патріарха Калістрата до Сталіна, у 1946 році церкву повернули місту.

Далі були реставраційні роботи, на які скидалися “усім світом” і в 1948 році храм знову став чинним. З 1998 по 1999 та у 2011-му у церкві заново пройшла реконструкція і тепер вона виглядає повністю оновленою.

Усередині храм дуже приємний, хоча у всіх його деталях відчувається старовина (він найстаріший у місті, що зараз збереглися) у ньому завжди є парафіяни і щодня ведеться служба. На жаль, знімати всередині церкви нам не дозволили.

Рекомендуємо заглянути до храму та особисто переглянути красиву релігійну пам’ятку курорту. До речі, за свою більш ніж 150-річну історію, церква тричі змінювала колір зовнішніх стін. До теперішнього вигляду вона була небесно-блакитною та світло-персиковою. Зараз нам вона більше нагадує церкви Несебра в Болгарії – така ж яскрава та строката. Знаходиться храм Святого Миколая в старій частині Батумі, на вулиці Царя Парнаваза, 20, поряд із площею П’яцца.

Добірка фото храмів Батумі

Додамо до нашої статті ще кілька вдалих фото церков та храмів курорту:

Відео про церкви та храми Батумі

У більшості храмів міста нам сердечно дозволили вести фото і відео зйомку. Що в результаті вийшло — дивіться нижче (частина про храми починається приблизно з другої половини відео):

 

Карта з відзначеними храмами

Усі храми, перелічені у цій статті, нанесені на карту. Для її збільшення потрібно натиснути у правому верхньому кутку прямокутника. Кожен храм підписаний, а його позначка несе в собі певну інформацію.

Корисні посилання та цікава інформація по Батумі:

Віктор та Аліна Пашинські

Віктор та Аліна Пашинські,
автори путівника

ПРО АВТОРІВ

Раді бачити Вас на нашому сайті!

Сподіваємося, що він стане Вам у пригоді, адже ми любимо не тільки подорожувати, але й ділитися власним досвідом та знахідками.

Вся інформація в блозі перевірена нами особисто. Ми пишемо тільки про ті місця та країни, де були самі!

Чорногорія Болгарія Грузія

Відповімо на запитання по відпочинку і його організації в коментарях.

ДІЛИМОСЯ ДОСВІДОМ

Ми часто подорожуємо та на власному досвіді навчилися як простіше і дешевше організувати власну відпустку.

Ось сайти, які допомогли нам у Грузії:

КОМЕНТАРІ, ПИТАННЯ, ВІДГУКИ ЛИШИТИ КОМЕНТАР