Печерне місто Вардзія: фото, як дібратися (карта)

Печерне місто і монастир Вардзія незмінно потрапляє в списки найбільш цікавих пам’яток Грузії. Всі ми бачили безліч замків, церков і палаців. Щось подібне є практично в кожному туристичному місті світу, а тому з часом вони перестають так сильно вражати, як спочатку. А ось побувати в стародавньому місті, яке вирубали в монолітній скелі високо в горах, буде цікаво кожному.

Крім Вардзії, в Грузії є ще одне відоме печерне місто – Уплісцихе. Через своє вдале розташування поруч з Тбілісі (всього півтори години їзди) воно навіть трохи популярніше.

Але обидва скельних комплекси дуже різні. Я б рекомендував побувати і там, і там, щоб все побачити на власні очі і порівняти.

У Вардзію проводиться безліч відмінних екскурсій. Найчастіше відвідування скельного комплексу поєднують з фортецею Рабат і всесвітньо відомим курортом Боржомі. Ось приклади дійсно хороших екскурсій:

• З Тбілісі: Недорога групова екскурсія в Вардзію, Рабат і Боржомі | Індивідуальна екскурсія в Боржомі, Вардзію і Рабат | Боржомі, Рабат, Вардзія | Незабутній тур від Дана на 2 дня. Його дуже рекомендував мій друг.
• З Кутаїсі: Вардзія, фортеці Рабат і Хертвісі, церкви Сафара і Ваніс Квабебі
• З Боржомі: Відмінна і дуже насичена екскурсія з Боржомі

Якщо повноцінна екскурсія з гідом для Вас коштує дорогувато, можна заощадити. Для цього замовляємо авто з водієм на Gotrip.ge. Їздити з таксистами категорично не радимо.

Якщо плануєте брати в оренду авто, можете скористатися картою з зазначеним на ній маршрутом.

Дістатися можна і на маршрутці, але якщо Вас більше 2-х осіб – вже особливо не заощадите. Маршрутка в одну сторону з Ахалцихе коштує мінімум 5 ларі і ходить 4 рази на день. Але їх часто скасовують, а таксисти під Вардзією ціни заламують ну дуже великі. Це їхній бізнес.

Розповім як би ми їздили, якби поїздку довелося повторити. Тобто, це не реальний досвід, але спосіб, який надалі буду радити друзям або батькам.

Хочу відзначити, що ніяких обмежень по тривалості не буде. Можна оглядати визначні пам’ятки стільки, скільки захочете. Повернетеся додому трохи втомленими. Все ж гірські дороги вимотують набагато сильніше звичайних.

Фортеця Хертвісі – зовні цікавіше, ніж усередині

До фортеці Хертвісі ми дісталися буквально за 40 хвилин. Розглядаючи красиві гірські пейзажі і спілкуючись з таксистом про Грузію, ми навіть не помітили як швидко пролетіла дорога.

Зовні фортеця непогано збереглася і виглядає дуже цікаво. Усередині ж трохи розчаровує – збереглося дуже мало. Виглядає все як дуже компактні, невеликі руїни.

Сама фортеця Хертвісі зовні виглядає ну дуже цікаво. Особливо якщо небо виявиться відповідним.

Всередину можна зайти абсолютно безкоштовно. Дорога починається у вказівника на цьому фото.

Хертвісі побудована на вершині пагорба, біля злиття двох річок. Навколо відкриваються просто фантастичні види на гори.

Всередині збереглося не так багато – кілька веж та стіни, на які піднятися не вийде.

Приїхати сюди варто заради гарної природи. Але при цьому більше ніж пів години на огляд фортеці Вам навряд чи знадобиться.

Їхати сюди тільки заради фортеці на наш погляд не варто, а ось поєднати її відвідування з поїздкою в Вардзію – дійсно відмінна ідея.

Іноді бувають ситуації, коли туристи вибирають між відвідуванням Хертвісі і фортеці Рабат. Ми однозначно радимо другу – вона набагато цікавіше.

Може бути цікаво: докладний опис, фото і відео фортеці Хертвісі

Грузинські гори і зупинка В каньйоні

По дорозі можна зробити кілька зупинок, щоб помилуватися красивими горами і природними пейзажами.

Дорога сама по собі – теж частина екскурсії. Місця тут дуже мальовничі, нехай і поступаються горам Сванетії, Рача або Казбегі.

По дорозі в Вардзію можна зробити кілька зупинок, щоб помилуватися красивими горами.

Є в околицях і невеликі гірські річки з досить глибокими каньйонами.

Вардзія: печерне місто і монастир. Фото і пам’ятки

Чисто з туристичної точки зору, Вардзія обов’язково входить в список найцікавіших і популярних пам’яток Грузії. Тут можна знайти і красиві природні пейзажі, і багату історію, і дуже відомий монастир, і просто отримати незвичайні враження від прогулянки по тунелях.

Коротко про головне: ціна квитків, час на огляд, транспорт

Якщо Ви хочете вдумливо і неспішно подивитися Вардзію, зробити багато красивих фото, помилуватися природними пейзажами – візьміть кілька пляшок води (її можна безкоштовно набрати біля входу), головні убори і виділіть на це 3 години часу.

Саме цікаве можна подивитися і за годину, але враження будуть вже зовсім не ті і так робити ми не радимо.

Зверніть увагу, що Вардзія – це все ж монастир, і форма одягу повинна бути відповідною. Про це навіть висять попереджувальні таблички. За фактом же ніяких проблем у туристів в шортах не виникає, а перед церквою безкоштовно можна взяти косинку і щільну спідницю.

Дістатися у Вардзію (за посиланням описані всі способи, розклад і ціни) можна не тільки на таксі, а й на маршрутці з Ахалцихе, Кутаїсі або Тбілісі, але доведеться пропустити деякі цікаві пам’ятки і витратити набагато більше часу і нервів на дорогу.

Своїм друзям ми б радили все ж витратитися на таксі (справедлива ціна з Ахалцихе – 70 ларі) – маршрутки часто їздять дуже забитими і в них немає навіть стоячих місць, а тому приходити на зупинку потрібно за годину до відправки. Якщо ціна для Вас принципова – просто пройдіться по Ахалцихе і знайдіть попутників.

Коротка історична довідка про Вардзію – місце з багатою історією

Під час правління Георгія III, батька цариці Тамари, на місці Успенського Храму було висічено кілька печер. Так почалася багатовікова історія Вардзії.

Після його смерті в 1184 році, цариця Тамара наказує висікти Успенський храм і розписати його фресками. У монастирі з’являються перші монахи.

Самий бурхливий період у розвитку монастиря проходив з 1184 по 1205 роки. У цей час були зроблені келії для монахів, загальні зали, трапезні, різниці і багато інших монастирських будівель. Вардзія перетворилася в укріплену фортецю і місто, де могли ховатися люди і солдати під час війни.

Зараз Вардзія розташована на периферії, але за часів заснування монастиря це був центр країни.

У 1285-1306 роках була побудована дзвіниця (зараз від неї залишився тільки перший поверх) і арки притвору.

Та сама дзвіниця, яку побудували після землетрусу. Зараз від неї залишився тільки 1-й поверх.

На попередньому фото дзвіниця здається маленькою. Насправді це досить великий будинок. Правда всередині крім скромного ліплення на стелі немає нічого.

Гарною ідеєю для фото буде сфотографувати вид з вікна вардзійскої дзвіниці. На фото Ви можете бачити парковку, квиткову касу і ресторан. Як бачите, підніматися вгору доведеться довгенько.

Далі почався занепад Вардзії. У 1551 році її зруйнували перси, які вбили 20 ченців, розбили дзвін і забрали залізні і золоті двері.

Ще через 20 років виживших ченців вбили турки. З тих пір в печерах Вардзії жили лише пастухи.

Лише в 1828 році російська армія відвоювала Вардзію у турків. Монастир знову почав діяти. Зараз там живе кілька ченців.

Цікаво, що за часів СРСР Вардзія була закритою прикордонною зоною – пускали тільки з дозволу паспортного контролю. Навіть при цьому туристів було досить багато.

Що зараз можна подивитися в Вардзії: наші відгуки, фото і враження

Зараз Вардзія цікава чисто з туристичної точки зору. У нас чомусь не виникло при її відвідуванні ні сильних релігійних почуттів, ні захоплення історичністю місця.

Проте печери дуже цікаві, хочеться пройтися по тунелях, а з оглядових майданчиків і з деяких печер відкриваються види на монастир і навколишні гори, що дійсно захоплює дух.

Класичний вид на Вардзію – безліч кам’яних сходів і переходів з металевими поручнями, нескінченна кількість печер.

Вардзія досить висока – тут 14 рівнів, і якщо Ви побоюєтеся висоти – Вам може стати не дуже комфортно.

Практично з кожної печери відкривається приголомшливий вид на околиці.

Іноді в інтернеті пишуть, що Вардзія страшна і небезпечна. Насправді це не зовсім так.

Для зручності туристів на всій території поселення організовані зручні сходи і надійні огородження. Пересуватися складно хіба що у вузьких тунелях, а й їх на наших очах з легкістю подолала група пенсіонерів зі США. У найскладніших місцях встановлені надійні дерев’яні сходи.

Так, іноді трапляються стерті кам’яні сходи, де необережна людина може зламати ногу, вузькі і низькі тунелі (як і у всіх печерних монастирях), але відчуття небезпеки якось не виникає.

Більшість сходів в Вардзії досить надійні. Особливо на початку маршруту.

У монастирі безліч печер. Деякі з них розташовуються глибоко в горі і стелі там не дуже високі.

В окремих місцях встановлені прості дерев’яні сходи, з яких можна впасти, якщо не пощастить.

Тунелів в Вардзії небагато. Вони пристойно висвітлені і відносно просторі. Але йти в повний зріст все ж не вийде.

Якщо їдете з маленькими дітьми, тримайте їх за руку. У Вардзії трапляються справді небезпечні місця. Ця шахта дуже глибока і ніякої огорожі у неї не було. Неодноразово ми бачили діри в підлозі, що ведуть на нижній поверх.

Ближче до кінця маршруту попадається все більше стертих кам’яних сходів, на яких можна з легкістю посковзнутися.

Бродити по переходах і тунелях, розглядати Вардзію і околиці з оглядових майданчиків, посидіти в ніші на тлі гір безсумнівно цікаво. Але, якщо чесно, вже години через півтори це все починає набридати. Все ж Вардзія трохи одноманітна і більшість печер сильно схожі одна на одну.

Незважаючи на те, що Вардзія ніби прилипає до схилу досить крутої гори, почуття небезпеки тут майже не виникає.

Тут Ви зможете відчути себе скалолазами або спелеологами, але тільки без ризику впасти в прірву або заблукати в темних тунелях.

Після важкого підйому вгору буде приємно посидіти в одній з ніш і помилуватися красивими гірськими пейзажами

Безліч оглядових майданчиків дозволять Вам зробити відмінні фото.

Всередині печери Вардзії досить одноманітні, але трапляються і досить цікаві або незвичайні.

Пройти Вардзію краще кілька разів – по тунелях і по відкритій стороні. Враження отримаєте принципово різні.

Так як більшість Вардзії не пережила руйнівного землетрусу, зрозуміти логіку будівельників досить складно. Потрібно постійно пам’ятати, що раніше всі ці приміщення перебували всередині гори.

Головною визначною пам’яткою Вардзії вважається храм Успіння Богородиці. Саме з його споруди ще батьком цариці Тамари Георгієм III і почалася Вардзія.

Монастир Успіння Богородиці в Вардзії ніби вирізаний в голій скелі. Насправді це не так. За часів його побудови він перебував глибоко в надрах гори.

Перед монастирем можна побачити симпатичну дзвіницю, на тлі якої виходять чудові фотографії

Якщо трохи обійти монастир, потрапите в печеру і мережу тунелів, які пронизують всю Вардзію наскрізь.

Основною художньою цінністю храму вважаються фрески 1184 року, які дійсно виглядають старими. Сам храм справляє досить сильне враження поки Ви перебуваєте всередині, але чомусь так само швидко забувається, варто тільки з нього вийти.

На жаль, знімати в самій церкві можна лише з дозволу одного з ченців, яких ми, на жаль, не змогли знайти. При необхідності Ви зможете взяти косинку і спідницю прямо біля входу в храм – вони видаються безкоштовно.

Навіть біля входу в храм можна побачити красиві старовинні фрески. У цьому місці можна фотографувати.

Щоб зробити фото в самому храмі (де фрески збереглися краще і є невеликий вівтар), потрібно попросити дозвіл у одного з ченців. Нам їх знайти, на жаль, не вдалося.

Спуститися з Вардзії можна і на протилежному від входу кінці. Але сходи там досить круті і небезпечні. Туристам, які не хочуть ризикувати, краще повернутися назад і вийти в тому ж місці, де заходили.

Якщо плануєте пройти Вардзію повністю і вийти з протилежного боку – будьте готові до досить крутих і небезпечних сходів.

Зверніть увагу, що ці сходинки, наприклад, знаходяться на досить пристойній висоті. Проте ми спустилися без особливих проблем.

В цілому, Вардзія залишила у нас подвійні враження. З одного боку це дуже цікаве і незвичайне місце, в якому безсумнівно варто побувати, але при цьому вже через годину одноманітні печери починають набридати, а пейзажі вже не так сильно вражають.

Можливо, свою роль в розмитість вражень вносить велика кількість туристів, які не дають Вам залишитися з таким цікавим місцем наодинці.

Ваніс Квабебі – печерний монастир високо в горах

Поруч з Вардзією варто відвідати монастир Ваніс Квабебі, побудований ще в 8 столітті, приблизно за 400 років до Вардзії. Від Вардзії до нього приблизно 3 кілометри – дійти можна навіть пішки. На повороті до монастиря стоїть помітний вказівник.

Це фото зроблено у самого початку шляху до монастиря Ваніс Квабебі від парковки, на яку може заїхати автомобіль. Біла точка посередині гори – храм, до якого нам ще належить піднятися

Поспішати тут не варто – дуже приємно затриматися на кілька хвилин щоб помилуватися красивою природою.

Здолавши першу третину підйому, Ви побачите першу церкву. Вся дорога відзначена вказівниками, щоб не заблукати.

Насправді тут цілих три церкви, які Ви зможете побачити, неспішно піднімаючись вгору. На відміну від Вардзії, тут практично немає туристів і Ви зможете відчути себе справжніми першопрохідцями.

Навіть з першого майданчика, куди найпростіше дістатися, виходять відмінні фото на фоні гір.

Взагалі природа в околицях Ваніс Квабебі дуже мальовнича і тут хочеться затриматися якомога довше. Маленьке чорне авто на парковці – наше таксі.

Поспішати тут зовсім не хочеться. Можливо, непоганою ідеєю було б організувати тут пікнік.

При цьому сам монастир діючий. Там живе три ченці і ведеться ремонт. Якщо порівнювати те, що побачили ми з більш старими фотографіями в інтернеті – помітно, що в деяких місцях з’явилися надійні поручні.

Чим вище Ви будете підніматися, тим красивішими будуть здаватися гірські пейзажі.

Друга церква на маршруті – церква Святого Георгія, яка зараз практично зруйнована.

А ми продовжуємо підйом до верхньої, вбудованої церкви. Зараз вже скрізь встановлені надійні перила і дорога не виглядає занадто небезпечною.

Найцікавішою є церква на самій вершині (її ще називають “вбудована церква”), але піднятися до неї не так просто. Шлях на вершину здається небезпечним, але скрізь встановлені надійні, зафіксовані товстим дротом сходи і металеві перила.

Є лише одна ділянка, яка видалася нам дійсно складною. Практично в кінці шляху знаходиться похилий вузький кам’яний тунель довжиною близько трьох метрів.

Раніше Ваніс Квабебі був жіночим монастирем з дуже суворим статутом за порушення якого послушниць скидали зі скелі.

Підніматися нагору доводиться в основному такими дерев’яними сходами. Вони надійно притягнуті дротом до скелі.

По дорозі ми не раз зупинялися щоб помилуватися красивими пейзажами з “віконець” вздовж дороги.

Нарешті вибравшись з останнього і найскладнішого тунелю, ми змогли насолодитися напрочуд красивим видом, що відкрився з вершини.

Звичайно ж, тут виходять гарні фото. Поспішати зовсім не хочеться – була б можливість, ми б залишилися тут на кілька годин.

Десь далеко внизу можна побачити наш автомобіль. Якщо правильно пам’ятаю, це фото зроблено з невеликим наближенням.

Ну а гори в Ваніс Квабебі взагалі поза конкуренцією. Висота відчувається набагато сильніше, ніж в Вардзії.

Сам верхній монастир в Ваніс Квабебі виглядає не дуже вражаюче. Досить скромна, нехай і дуже стара, споруда.

Це саме той випадок, коли дорога до мети приносить набагато більше задоволення, ніж сама мета.

Кинувши останній погляд на навколишні гори, ми починаємо спускатися вниз, де на нас чекає водій

Верхня церква виглядає покинутою і крім неймовірної старовини нічим особливим не виділяється. Піднятися на самий верх варто заради дивно красивих гірських пейзажів, що відкриваються з висоти.

Відвідування Ваніс Квабебі чомусь залишило набагато сильніші почуття, ніж Вардзія. Відчувається, що це не зовсім туристичне місце. Та й види з висоти здалися нам ще більш захоплюючими.

Як дістатися в Вардзію: маршрутки, таксі, оренда авто

Самостійним туристам буде приємно дізнатися, що поруч є стоянка, ресторан і туалет.

Також є кілька готелів і гестхаусів. Через інтернет можна забронювати: Guest House Tirebi (дешевий, але далеко) або VardziaResort (хороший, близько, але дорого).

У Вардзію на таксі – оптимальний варіант для невеликих компаній

Найоптимальніший варіант подивитися Вардзію – найняти таксі. Це заощадить Вам досить багато часу і нервів, які будуть потрібні на боротьбу з нерегулярними маршрутками в цьому регіоні (ситуації, коли маршрутка мала бути, але не приїхала, а Вам довелося ночувати в готелі, відбуваються дуже часто).

Варто звернути увагу, що таксі в одну сторону часто не набагато дешевше, ніж у варіанті туди-назад, адже водієві все одно доведеться повертатися додому.

Ціни на таксі у Вардзію і назад з основних курортів Грузії:

Тут я опишу ціни на хороші автомобілі з сервісу Gotrip.ge. У них ввічливі водії, які водять акуратно, і нові машини. Якщо Вам дуже важливо заощадити, то на місці можна знайти трохи дешевше, але це буде прокурений старий Opel з нав’язливим водієм. Ми з Аліною намагаємося більше так не їздити.

• Таксі в Вардзію з Ахалцихе коштує 165 ларі. Екскурсія займає приблизно 6 годин. Посилання на маршрут.
• Таксі у Вардзію з Боржомі коштує від 184 ларі. Це вже варіант поїздки на цілий день. Посилання на маршрут.
• Таксі у Вардзію з Тбілісі коштує від 183 ларі. Це виснажлива поїздка на цілий день. Посилання на маршрут.
• Таксі у Вардзію з Батумі коштує близько 271 ларі. Але це дуже виснажлива поїздка. Посилання на маршрут.
• Таксі у Вардзію з Кутаїсі коштує близько 213 ларі. Але це дуже виснажлива поїздка. Посилання на маршрут.

Ціни вище – це за поїздку туди і назад. Сумніваюся, що хтось захоче залишитися в Вардзії на ніч.

Як дістатися у Вардзію на авто з Ахалцихе: карта, відстань і стоянка

Якщо Ви плануєте орендувати авто в Грузії, то зможете без проблем з’їздити і в Вардзію.

З Ахалцихе рухаємося на південний схід по дорозі Е691 в напрямку Ахалкалакі. Приблизно через 15 км після містечка Аспіндза шукаємо розвилку: ліва дорога – в Ахалкалакі, права – в Вардзію (S58). Ви повинні проїхати повз фортецю Хертвісі.

Координати Вардзії для GPS навігатора: N41°22.716; E43°17.015.

Від Ахалцихе до Вардзії приблизно 70 км, а від Тбілісі – 270 км.

Автостоянка є поруч з Вардзією. Вільні місця на ній бувають не завжди.

Як дістатися у Вардзію громадським транспортом – розклад автобусів і ціни

Найоптимальніший варіант подивитися Вардзію і околиці – зупинитися на кілька днів у Ахалцихе. Так Ви зможете подивитися дуже цікаву фортецю Рабат, з’їздити в Боржомі і при цьому ще й непогано заощадити на різниці цін на житло та їжу.

Може стати в нагоді: як дістатися в Ахалцихе з Тбілісі або Батумі

Взагалі їздити у Вардзію на автобусі з Тбілісі, Кутаїсі або Батумі – поганий варіант. Маршрутки ходять рідко, і що найгірше – без гарантій. У спробі трохи заощадити Ви можете залишитися на ночівлю в якомусь недешевому навколишньому готелі.

Маршрутки в Вардзію з Ахалцихе: розклад і ціни

З Ахалцихе у Вардзію маршрутки ходять регулярно, але вони зазвичай дуже забиті. Якщо хочете сидіти – приходьте мінімум за годину до відправлення, якщо готові стояти майже 2 години – за пів години.

Розклад маршруток (приблизний): 10.30, 12:20, 16:00, 17:30.

Ціна квитка: 5-7 ларі в залежності від маршрутки.

Тривалість поїздки: від 1,5 до 2 годин.

Назад з Вардзії в Ахалцихе теж можна дістатися на маршрутці.

Розклад маршруток (приблизний): 8:00, 9:30, 13.00, 15.00.

Ціна квитка: 5-7 ларі в залежності від маршрутки.

Як бачите, розклад не дуже зручний. Навіть якщо сісти на першу маршрутку з Ахалцихе о 10:30, то в Вардзії Ви будете о 12:30. А вже о 14:00 треба чекати маршрутку назад, яка може ще й не приїхати.

Є ще один нюанс. Маршрутки о 8:00 і 13:00 йдуть по трасі і до самої Вардзії не заїжджають. Маршрутки в 9:30 і 15:00 відходять від площі поруч з касою Вардзії.

Маршрутки у Вардзію з Тбілісі: розклад і ціни

Є пряма маршрутка з Тбілісі у Вардзію. Вона йде з Руставі і якщо є вільні місця, робить зупинку в Тбілісі на автовокзалі Дідубе близько 10:00. Гарантій ніяких, адже якщо місць немає, то маршрутка в Тбілісі не заїжджає.

Телефон диспетчерської в Ахалцихе: +995 593-71-70-47. Спробуйте зателефонувати – вони можуть дати пораду щодо цієї маршрутки.

Таксі з Тбілісі у Вардзію і назад коштуватиме приблизно 250 ларі. На Gotrip.ge – від 183 ларі.

Назад в Тбілісі з Вардзії йде маршрутка о 10:00, від парковки поряд з квитковою касою. Як бачите, варіант туди-назад громадським транспортом не спрацьовує.

Маршрутки в Вардзію з Боржомі: розклад і ціни

Ходять чутки, що існує пряма маршрутка з Боржомі у Вардзію. Кажуть, що відїжджає вона близько 8-ї ранку. Але нам не вдалося знайти жодної людини, яка на ній реально їздила.

На таксі поїздка з Боржомі в Вардзію вийде сильно дорожче, ніж з Ахалцихе – ціни стартують від 150 ларі, але машини у місцевих таксистів зазвичай не дуже хороші. Нормальне авто на Gotrip.ge коштує дорожче – десь 185 ларі.

Про маршрутки з Вардзії назад в Боржомі нам нічого не відомо.

Маршрутки у Вардзію з Батумі: розклад і ціни

Про маршрутки у Вардзію з Батумі нам нічого не відомо. Швидше за все, доведеться їхати в Ахалцихе, селитися там, а потім вже їхати у Вардзію (на наступний день).

Інші цікаві пам’ятки Грузії:

• Основні визначні пам’ятки Грузії – що тут можна подивитися?
• Детальний опис міста Ахалцихе поруч з Вардзією
• Фортеця Рабат: радимо відвідати її разом з Вардзією
• Мартвільський каньйон: одна з кращих природних пам’яток Грузії
• Люди в Грузії – кому зателефонувати щодо таксі або екскурсії?
• Розповідь про поїздку військово-грузинською дорогою і до церкви Гергети
• Церква Самеба – можливо, найвеличніша в Грузії